понеділок, 14 вересня 2015 р.

Відділ культури

Красноокнянської районної державної адміністрації

Красноокнянська централізована                  бібліотечна система
Методико – бібліографічний відділ


«Діяльність бібліотек Красноокнянщини до 70- ї річниці Перемоги над нацизмом у Європі та в рік ветеранів Великої Вітчизняної війни 1941 – 1945 рр. »
(Дайджест)

Доба А.В. методист
методико – бібліографічного відділу
Красноокнянської ЦБС


«Знов білим цвітом вкрилися сади,
І знов приходить свято Перемоги»

Пам'ять… Вона нетлінна і вічна. Вона дивиться на нас із старих фронтових фотографій,з тих,речей,які зберігають колишні фронтовики, і не дає померкнути жодній героїчній сторінці історії Перемоги над нацизмом. Минуло стільки років, відколи замовкли останні постріли гармат, настала тиша, прийшов на нашу землю мир, довгоочікуваний ,вистражданий, оплачений найвищою цінною людського життя.
2015 рік в Україні оголошено Роком 70 – ї річниці Перемоги над нацизмом у Європі та Роком ветеранів Великої Вітчизняної війни 1941 -1945 рр (Указ Президента України № 605/2012 від 19.10.2012р.)
Наша Одеська область  - область партизанської слави,яка має багату героїчну історію, славиться ратними героїчними подвигами. Все це є благодатним підґрунтям для виховання у підростаючого покоління почуття патріотизму, любові до рідного краю, гордості за його героїчне минуле.
з метою патріотичного виховання підростаючого покоління у бібліотеках району проведено ряд заходів присвячених цій події.
Спільно з клубними працівниками проведено районний огляд – конкурс чтеців, присвячений 70 – ї річниці Перемоги – «В памяті поколінь,подвиг живе вічно»,  в ході проведення конкурсу було відібрано кращі художні номери, які були представленні на районному фестивалі патріотичної пісні – «Пам’ятаємо, відроджуємо, вшановуємо!» На фестиваль були запрошені представники органів влади: в. о. голови районної державної адміністрації М.О. Піструіл, в.о. начальника відділу культури Л.Д. Гросу та усі бажаючі. Учасники заспівували патріотичні пісні,розказували вірші на воєнну тематику, грали на музичних інструментах та ін. В залі панувала атмосфера справжніх воєнних років. Ведучі – Поліна Тимошенко та Наталя Пиндра зуміли передати історію героїчного подвигу українського народу, його визначного внеску у Перемогу Антигітлерівської коаліції у Другій світовій війні.
Центральною районної та центральною дитячою бібліотекою проведено вечір памяті – «Роки війни – століття памяті», за участю учнів Красноокнянського відділення ДНЗ «Фрунзівський професійний ліцей». Разом з ведучими Ангеліною Кожухар та Юлією Дзевик  присутні поринули у фронтове минуле, мов би пройшли дорогами війни, згадавши і перший день війни, і тендітних жінок, які воювали поряд з чоловіками , і партизан і ветеранів, яким пощастило дожити до наших днів, і тривожне сьогодення пов’язане з подіями на сході нашої країни.


Історичні години проведено Малаївською с/б та Дубівською с/б – «Миттєвості минулої війни», «Щоб квітло сонцем свято Перемоги, і радістю світилося в очах».

Урок памяті,години памяті у Флоранській с/б, Триградській с/б, Маяківській с/б, Довжанській с/б, Ставрівській с/б:
-          «Вклонися мій травню, високим могилам!»,
-          «Пам’ятаємо, славимо, вшановуємо!»,
-          «Навіки в памяті народній»,
-          «З піснею дорогою війни».

Під час яких присутні ознайомилися з ветеранами Великої Вітчизняної війни, заспівували патріотичні пісні,зачитували віршів, презентували відеоматеріали, присвячені цій знаменній події.

Мітинги – реквієми:
-          «Події,що знаменують Перемогу» - Новосеменівська с/б,
-          «День Перемоги – день памяті та надії» - Топалівська с/б,
-          «Йшла війна степами» - Цеханівська с/б,
-          «Пам’ятаємо, славимо, вшановуємо!» - Артирівська с/б,
-          «Зі сплаву геройства мертвих і живих писалось ім’я Перемога» - Федосіївська с/б,
-          «Всіх пам’ятаємо і мертвих, і живих» - Чорнянська с/б для дітей.

Чорнянською с/б для дорослих проведено літературно – музичну композицію – «Будь славен і пам’ятний в серцях нащадків Перемоги світлий день».


Вечори – зустрічі з ветеранами Другої світової війни:
-          «Без Вас не було Перемоги» - Гулянська с/б,
-          «Йде травень крізь хвилини,дні й роки, несе нащадкам спогади свої» - Степанівська с/б.
-           
У всіх бібліотеках на протязі року оформлено постійно – діючі книжкові виставки, виставки – роздуми, альбоми та стенди:
-          «Пам'ять про загиблих земляків»,
-          «Дякуємо за життя»,
-          «Цікаві факти з історії Другої світової війни»,
-          «Немеркнуче свято Перемоги».




Красноокнянської районної державної адміністрації

Красноокнянська централізована                  бібліотечна система
Методико – бібліографічний відділ


«Діяльність бібліотек Красноокнянщини в рік 200- річчя Т.Г. Шевченка»
(Дайджест)

Доба А.В. методист
методико – бібліографічного відділу
Красноокнянської ЦБС

Кожен народ має свої знакові постаті. Також постаттю для нас,українців,є Тарас Григорович Шевченко. Він був і залишається справжнім митцем, людиною не звичайної долі і надзвичайного таланту, що здобула світову славу. А його поетичне слово – це вогник, схожий на полум’я свічки, що запалює душу людини.
2015 рік Президент України оголосив Роком Тараса Шевченка. З метою гідного відзначення 200- річного ювілею Кобзаря бібліотечними закладами Красноокнянської ЦБС проведено ряд заходів із вивчення із популяризації  його спадщини в Україні.
У березні місяці у всіх бібліотеках району проводилися шевченківські читання,в яких приймали участь учні Красноокнянського НВК та районних ЗОШ,клубні та бібліотечні працівники, які виконували твори,зачитували вірші,ставили вистави за поемами «Наймичка»,«Катерина», «Тополя».
-       конкурси на кращого читця поезії Т. Шевченка та на кращий авторський твір про Великого Кобзаря;
-       V обласний фестиваль – конкурс до 200 – річчя з дня народження Т. Шевченка – «Співець українського слова»,в якому прийняли участь Флора Світлана та Комягіна Інна  за що були відзначенні почесними грамотами.

Спільно з клубними працівниками був проведений районний фестиваль – «Душа його пісня, поезія – доля». На фестивалі були присутні: представники Красноокнянської райдержадміністрації – в. о. голови М.О. Піструіл, начальник відділу культури Кузнєц Є.А.,студенти професійно – технічного ліцею,їх майстри та директор А.О. Гірінков, бібліотекарі та клубні працівники району та усі бажаючі. Метою фестивалю було вивчення та популяризація творів Т.Г. Шевченка. Під час проведення фестивалю учасники декламували вірші – «Заповіт», «Лілея», «Мені тринадцятий минало…»,заспівували пісень на твори Т.Шевченка. Глядачі мали можливість переглянути театральні постанови уривків із поем «Катерина» та «Наймичка».
У Гавиноській с/б проведено літературну годину «Благослови, мене,друже,славою святою», «Я так її,я так люблю мою Україну убогу» (Топалівська с/б). На заходи були запрошені учні шкіл. Під час проведення заходів було продекламовано вірші по творчості Т.Г. Шевченка та проведено
вікторини.    
Літературно – поетичні години проведено у центральній районній бібліотеці та Ставрівській с/б на теми: «Шевченкова весна» та «Золоті зерна поезії». Присутні ознайомилися з творчістю Кобзаря та зачитували його поезію.
У центральній дитячій бібліотеці, Гулянській с/б проведено літературно – музичні композиції – «На перехресті музи й долі», «Кобзар… Це Біблія українського народу».
Вікторини, інтелектуальні вікторини, засідання за кругли столом проведено Степанівською с/б, Федосіївською с/б, Горячівською с/б, Римарівською с/б під назвою «Минають дні, роки минають та вірші Тарасові мене не залишають», «Велич Тарасового слова», «І виріс  я на чужині».
 
Літературні диліжанси:
«Шлях Кобзаря – це шлях народу» - Ткаченківська с/б,
«І наче грім – могутнє слово: Шевченко вчора,нині і завжди» - Малаївська с/б,
«Мудра,світла книга – то Тараса!» - Чорнянська с/б для дорослих,
«У пошуках Шевченківських скарбів» - Володимирівська с/б.

Подорожі проводилися за творами  та поемами Тараса Григоровича Шевченка:

«І виріс я на чужині…»,
«Гайдамаки»,
«Реве та стогне Дніпр широкий»,
«Сон»,
«Гамалія»
Чорнянською с/б для дітей проведено конкурс читців «Його життя написане сльозами,що запеклися кров’ю на душі». Усі присутні мали чудову можливість відкрити нові грані творчого спадку Т.Г. Шевченка, збагнути майстерність поетового слова.

Читацькі конференції:
«Світ поезії Т. Г. Шевченка» - Триградська с/б,
«Художні твори навіяні поезією Великого Кобзаря» - Федосіївська с/б,
«Хто Шевченка прочитав,той багатий серцем став» - Гавиноська с/б;
Під час конференцій присутні обмінялись думками про творчість Тараса
Шевченка та обговорювали такі книги:
«Нотатки шевченкознавця» Ю.Івакін
«За морями,за горами» Анатолій Костенко
«Спогади про Шевченка»
«Українська література творці і твори» М. Жулинський


Мистецькі вернісажі:
«Тарас Шевченко як маляр» - Топалівська с/б,
«Мистецтво Тараса Шевченка» - Довжанська с/б;
                       
У всіх бібліотеках району оформлено постійно – діючі книжкові виставки до нагоди відзначення 200 – річчя з дня народження Т. Шевченка – Великого Кобзаря:
«Живе в народі Шевченкове слово»,
«Тарасову правду віки не зітруть,
«Сторінками життєпису Т. Шевченка»,
«Кобзар – це книга Правди»,
«Літопис шани та любові»,
«Безсмертя нації – у мові».
«Невмируще слово,безсмертний Кобзар».
Проведені заходи висвітлювалися на сторінках районної газети «Красноокнянський вісник» та на сайті районної державної адміністрації.

На території району музеї та пам’ятники Т.Г. Шевченку відсутні

«Діяльність бібліотек Красноокнянщини в рік 200- річчя Т.Г. Шевченка»  [Текст]: дайджест /Від. культ. Красноокнян. райдержадмін.; Красноокнянська централізована бібліотечна система; метод. – бібліогр. від; [підгот.: А.В.Доба; комп`ют. Набір О.М. Яковлева; відп. за вип. О.Б. Ратушняк]. – К., 2015. – 4 с.


Тираж 29 прим.





Велетень української культури


Відділ культури
Красноокняської районної державної адміністрації
Красноокнянська централізована бібліотечна система


«Велетень української культури»
Методичні рекомендації
до 120-річчя від дня народження Максима Тадейовича Рильського

Методико – бібліографічний відділ

Красні Окни – 2015


Велетень української культури [Текст]: методичні рекомендації / Красноокнянська централізована бібліотечна система; метод. – бібліогр. від; [підгот.: А.В.Доба; комп`ют. Набір О.М. Яковлева; відп. за вип. О.Б. Ратушняк]. – К., 2015 – 8 с.; -
(На допомогу бібліотекарям). – 29 прим.





Методичні рекомендації розраховані на бібліотечних працівників для допомоги в організації заходів,присвячених 120-річчю з дня народження Максима Рильського



Від ____  ___________  2015р.
Тираж 29 прим.








Канон української культури ХХ століття,за якими  жорстокими естетичними критеріями він не укладався,неможливо уявити без Максима Рильського.
Оцінюючи творчий доробок митця,літературознавець Ю. Лавріненко,укладач антології «Розстріляне відродження»,наголошував на масштабності й різноманітності зробленого: «Рильський видрукував за своє життя 35 книжок поезії,з чого 31 книжка лірики і 4 книжки ліроепічних поем. Сюди не входять повні перевидання. Крім того,він переклав з 13 мов понад чверть мільйона рядків поезії.

У всіх бібліотеках району радимо провести найрізноманітніші інноваційні форми масової роботи: оформлення книжково-ілюстративних виставок, книжкових панорам, літературних та тематичних вечорів,вернісажі,години поезії,вечори-портрети,час поезії.
-          «Творча еволюція Максима Рильського»,
-         «Неокласик Максим Рильський»,
-         «Максим Рильський – поет уяви»,
-         «Повість «Марина» - найбільший поетичний здобуток Максима Рильського»,
-         «Багатогранна спадщина Максима Рильського»,
-         «Як парость виноградної лози,плекайте мову…»,
-         «Ось вона – весна остання»,
-         «Поезії Максима Рильського».








Пропонуємо вашій увазі сценарій проведення  
літературного вечора  
«Велетень української культури»          
                                                                                                                             
Диктор:
О земле рідна!Знаєш ти
Свій шлях у бурі і негоді!
Стає народ,гудуть мости,
Рокочуть ріки ясноводі…

Ведучий І Доля і творчість такої людини як Максим Тадейович Рильський,не могла лишити байдужим нікого з тих,хто прочитав бодай одну його поезію. Сьогодні ім’я Максима Рильського – серед класиків української культури ХХ століття.

Ведучий ІІ Народився Максим Тадейович Рильський 19 березня 1895 року в місті Києві. Його батько,етнограф,громадський діяч і публіцист Тадей Рильський,був сином багатого польського пана Розеслава Рильського і княжни Трубецької.

Читець:        Рости весь вік,щороку молодість,
                       У глибині захмарених століть
                       Дошукуватися проблисків нового,
                       Елладу й Гейне серцем обійнять,
                       Його,Шевченка,мудрого й палкого,
                       Чия на всіх нас полягла печать,
                       Усе це риси Дейча дорогого!

Ведучий І Мати Максима Рильського,Меланія Федорівна,була простою селянкою з села Романівки (нині Попільнянського району Житомирської області).

Ведучий ІІ 1902 року батько йог помер і родина переїхала з Києва в Романівку. Навчався М.Рильський спочатку в домашніх умовах,а потім у приватній гімназії в Києві. Після приватної гімназії у 1915 -1918 роках навчався Максим Рильський на медичному факультеті Київського університету Святого Володимира,потім на історико-філологічному факультеті Народного університету в Києві,заснованому за гетьмана Павла Скоропадського,але жодного з них не закінчив.

Ведучий І Творча еволюція Максима Рильського була складною,як складною й суперечливою була доба,в яку він жив. Перша поетична збірка М.Рильського побачила світ у 1910 році,остання – «Зимові записи» - в рік його смерті (1964). Дебют поета ще встигла привітати Леся Українка.

Читець:              Блакитний океан небесний незміряний
                             Розкинувся високо над землею,
                             І хмари – острови пливуть в тім океані.
                             Пливучі острови,неначе з снігу,білі –
                             На вас лечу…хоч думкою своєю,
                             Щоб серця чарами спокою все укрили.

Ведучий ІІ В його поезії оспівується духовне багатство людини,що оновлює,відроджує. Поезії Максима Рильського – це життєдайне джерело краси і радості людина,яка живиться соками рідної землі,яка вбачає своє теперішнє майбутнє в єдності  з природою,гармонією та з рідною землею.

Читець:    Із поля дівчина утомлена прийшла
                 І,хоч вечеряти дбайлива кличе мати.
                 За сапку – і в квітник,де рожа розцвіла,
                 Де кучерявляться кущі любистку й м’яти.

                 Ми працю любимо,що в творчість перейшла,
                 У музику палку,що ніжно серця тисне,
                 У щастя людського два різних є крила:
                 Троянди й виноград,красиве і корисне.

Ведучий І З 1919 року почав учителювати. Спочатку в с. Вчорашне,потім в Романівці,де в будинку Рильських відкрили семирічку. Викладав Максим Тадейович українську мову,літературу. та історію. Доводилося бути режисером,актором,декоратором і музикантом водночас. Був у школі хор – ним керував брат Богдан.


Читець:      У середульшого із трьох братів,Богдана,
                    Без пісні не було б й хвилини у житті.
                    Чи наглий сум опав,чи дівчина кохана
                    Привітно глянула,зустрівшись на путі,
                    Чи – що там критися! – зігріла чарка п’яна,
                    Чи речі трапились найменші і пусті,
                    Що інший би на них ніяк не обізвався, -
                    На все він піснею,як ехо,відкликався.

Ведучий ІІ Максим Рильський був гарним педагогом,але душа його все ж належала поезії. 1920-ті роки – зоряний час його творчості. Саме тієї пори вийшли поетичні збірки: «Крізь бурю й сніг» (1925), «Тринадцята весна» (1926), «Де сходяться дороги» (1929), «Гомін і відгомін» (1929).

Ведучий І 19 березня 1931 року (у день народження!) його арештували за звинуваченням у належності до української контрреволюційної організації. Пізнього вечора до помешкання Рильського на Бульйонській прийшли співробітники ДПУ,влаштувати обшук,після чого поета під конвоєм повели до Лук’янівської тюрми,де він пробув 5 місяців.

Читець:       А тут – стіна глуха й нечула
                     Та чорний зарис грат німих, -
                      І як ледача балагуча
                      Трясеться зміна днів нудних.

Ведучий ІІ Повернення додому начебто мало означати щасливий кінець,проте Рильський розумів,який дамоклів меч завис над ним,не кажучи вже про матеріальну скруту родини.

Ведучий І Друзі запропонували Максиму поїхати до будинку творчості в селі Лука на Полтавщині,потім – у містечко Остер на Десні. Там було написано чимало віршів,які незабаром увійдуть до «переломної збірки» поета «Знак Терезів».

Ведучий ІІ Від 1935 аж до 1942 – го М.Рильський завідував літературною частиною Київського театру опери та балету,водночас – очолював відділ поезії в редакції журналу «Українська література». Одна за одною  виходили його збірки – «Київ» (1935), «Літо» (1936), «Україна» (1938), «Збір винограду» (1940).

Ведучий І 1940-й і наступні роки в житті М.Рильського важко уявити без купи покладених на плечі Максима Тадейовича громадських обов’язків: директор інституту мистецтва,фольклору та етнографії АН УРСР; голова правління Спілки письменників України (1943 -1946 рр.); депутат Верховної Ради СРСР від Житомирщини (з 1946  року і до кінця життя); віце голова Всеслов’янського комітету (з 1944 р.); голова Українського відділення  Товариства радянсько-польської дружби.

Ведучий ІІ Мандри – були одним із захоплень Максима Рильського. Друзі й рідні нерідко чули з вуст поета слова: «Мандрівкою пахне», - і це означало,що він знову налаштовується на дорогу. Не дивно,що в доробку Рильського чимало «дорожніх» віршів,написаних ним під час відвідин як чужих країв,так і різних куточків любої його серцю України.

Перед пам’ятником Міцкевичу у Польщі
Ти не як пам’ятник над нами
У голубій височині -
Ти з нами поруч,наш Адаме,
Ідеш в безсмертні наші дні.
Ти з Олександром,ти з Тарасом
Дивився мудро в даль віків,
Тому не поржавіє з часом
Ваш вічний вайделотський спів.
Ведучий І Максим Рильський любив життя серед природи. Романівка,її світ залишалися його любов’ю до кінця днів. Можливо,саме з думкою про Романівку,ще наприкінці 1930-х від придбав будиночок – дачу в Ірпені,з яким пов’язано багато щасливих днів родинного і творчого життя поета.

Читець:       Люби природу не як символ
                      Душі своєї,
                     Люби природу не для себе,
                     Люби для неї,
                     Вона – це мати. Будь же сином,
                     А не естетом,
                     І станеш ти не папіряним, -
                     Живим поетом!
Ведучий ІІ У 1951 році Рильські переїхали до новозбудованого будинку в Голосієвому. Це був його «мануар» - «замок – резиденція», в якому й минули останні тринадцять років життя майстра.
Ведучий І Голосіївський дім поета вартий окремої книги. Тут Рильському явилося чимало творчих осяянь. тут писалися статті – роздуми,що склали книгу – «Вечірні розмови».
Ведучий ІІ Наприкінці життя він мріяв написати книгу на зразок сповіді О.Герцена «Минуле і думи». Але задум цей прийшов надто пізно. 1964 року Максима Тадейовича Рильського не стало – він помер у своєму голосіївському домі.





Інформаційно-методичний
лист




Про проведення обласного огляду – конкурсу
«Спільна пошукова і популяризаторська діяльність
бібліотек,клубних закладів
і краєзнавчих музеїв області до 70- річчя
визволення Одеської області від фашистських
загарбників»




На виконання наказу управління культури і туризму ,національностей та релігій № 11 від 20 січня 2014р. та наказ відділу культури Красноокнянської райдержадміністрації № 10 від 18 лютого 2014 р. – «Про проведення обласного огляду – конкурсу «Спільна пошукова і популяризаторська діяльність бібліотек,клубних закладів і краєзнавчих музеїв області до 70 – річчя визволення Одеської області від фашистських загарбників»
Велику роль в отриманні знань про Велику Вітчизняну війну відіграють бібліотеки та клубні заклади,зберігаючи пам'ять про неї. Історична,краєзнавча,художня література може дати відповіді на багато запитань. Нажаль,ця література в рейтингу читання молоді займає низький відсоток.
Метою обласного огляду – конкурсу є активізація спільної участі бібліотек,клубних закладів,краєзнавчих музеїв в популяризації цих подій,збережені традицій старших поколінь і виховання  молоді,розвиток партнерства закладів галузі у виконанні державних завдань патріотичного виховання.
Основні завдання обласного огляду – конкурсу:
-         популяризація усіма формами масової та індивідуальної роботи джерел інформації про героїчні сторінки історії звільнення конкретного населеного пункту і усієї Одеської області від фашистських загарбників,
-         створення літопису про конкретних воїнів – визволителів,про партизанів та партизанські загони,підпільні групи що діяли на окупованій території,про тих,хто  був вивезений в концтабори і загинув на чужині,
-         пропаганда героїчних традицій,властивих Красноокнянському району,
-         стимулювання зацікавленості усіх груп населення в пізнанні військової історії рідного краю,
-         створення літературних, поетичних клубів при бібліотеках,основний напрямок яких – популяризація творів військово-патріотичної тематики,розвиток творчих здібностей населення, особливо молоді,у створенні прозових,поетичних творів,сценаріїв цієї тематики,
-         залучення до просвітницької патріотичної виховної роботи громадських організацій сіл та селища,
-         підтримка та стимулювання інноваційної діяльності бібліотечних, клубних працівників,
-         розвиток волонтерського руху щодо збору і популяризації матеріалів з військової історії краю.
Завдання бібліотек та клубних закладів – залучити юнаків та дівчат до збору документів,матеріалів,статей,фактів,спогадів,легенд про своїх родичів у роки війни,про події воєнних дій на території рідного краю.
Радимо провести ряд масових заходів:  літературних читань, вечорів-спогадів,годин спілкувань, літературно-музичних композицій,вечори – реквієми, ушанування вдів,вечори – зустрічі з ветеранами Великої Вітчизняної війни та ін.. Під час заходів учасники війни поділяться своїми спогадами,а їх діти та онуки розкажуть про свої знахідки: зачитають доповіді,реферати,вірші,спогади,листи тощо,продемонструють сімейні,
-         спільне планування і реалізація проектів масових акцій,заходів,сценаріїв  згідно з головними напрямками популяризаторської та інформаційної діяльності,
-         залучення користувачів бібліотек до вивчення історичних  і літературних джерел щодо героїчної історії краю і конкретного населеного пункту,
-         спільна участь у проведенні заходів,
-         інформаційне забезпечення з боку бібліотек,клубної діяльності,

-         бібліографічна діяльність бібліотеки.