пʼятницю, 27 лютого 2015 р.

«Сторінонька рідна! Коханий мій краю !... »


              Леся Українка (Лариса Петрівна Косач-Квітка) — українська письменниця, яка писала у найрізноманітніших жанрах: поезії, ліриці, драмі, прозі, публіцистиці. Також працювала у сфері фольклористики (220 народних мелодій записано з її голосу) і брала активну участь в українському національному русі. 

Лариса Петрівна Косач народилася 25 лютого 1871 року в місті Новограді-Волинському. Мати, Олена Петрівна Драгоманова-Косач — письменниця, яка творила під псевдонімом Олена Пчілка (її поезію й оповідання для дітей українською мовою добре знали в Україні), була активною учасницею жіночого руху, видавала альманах «Перший вінок». Батько — високоосвічений поміщик, який дуже любив літературу і живопис
Писати поезії Леся Українка почала рано, 9-річного дівчиною (вірш «Надія», який присвяти л'а своїй тітці Олександрі). Вперше надруковані — вірші «Конвалія» і «Сафо» (1884) у львівському журналі «Зоря». Влітку того ж року Леся з матір'ю, братом та сестрою відвідує урочище Нечимне (нині «
Лісова пісня»), неподалік від с. Колодяжного. 
1885 року у Львові вийшла збірка її перекладів творів Миколи Гоголя (виготовлена нею спільно з братом Михайлом). 
            Пізніше їй довелося здобувати освіту самостійно, в чому допомагала мати. Вона знала багато європейських мов, включаючи і слов'янські мови (російську, польську, болгарську та ін.), а також давньогрецьку, латинську, що свідчило про її високий інтелектуальний рівень.» У 1892 році написано вірші «Досвітні огні», «Сосна», «Сон літньої ночі», поему «Місячна легенда». Працює над поемою «Роберт Брюс, король шотландський», у Львові вийшла «Книга пісень» Генріха Гейне в перекладах Лесі Українки (спільно з М. Славін-ським). Перша збірка її оригінальних поезій «На крилах пісень» з'явилася у Львові (1893, друге видання — в Києві 1904 р.), там же вийшла й друга збірка «Думи і мрії» (1899), третя «Відгуки» (1902) — в Чернівцях. 
нагляд поліції. 
            1894 рік — навчання в малювальній школі М. І. Мурашка в Києві. У травні поетеса вирушає за кордон З 1893 року Леся Українка живе в Гадячі, Одесі, Колодяжному, Києві. За нею встановлено негласний до дядька М. Драгоманова. Вимушені потребою лікування подорожі до Німеччини, Австро-Угорщини, Італії, Єгипту, кількаразові перебування на Кавказі, в Криму збагатили її враження та сприяли розширенню кругозору письменниці. Побувавши 1891 року в Галичині, а пізніше й на Буковині, Українка познайомилася з багатьма визначними діячами Західної України: І. Франком, М. Павликом, О. Кобилянською, В. Стефаником, О. Маковеєм, Н. Кобринською. Основні зміни в формуванні соціально-політичного світогляду Л. Косач припадають на цілорічне (1894-1895) перебування у М. Драгоманова в Софії і зумовлені трагічною подією, якою була для неї смерть дядька. 
               Смерть Михайла Драгоманова в 1895 році дуже вразила письменницю, Леся повертається з Софії, пише цикл поезій «Невільничі пісні». 
1896 року мешкає в Києві, с. Колодяжному. Пише твори «Товаришці на спомин», «Грішниця», «Слово, чому ти не твердая криця», драматичний твір «Блакитна троянда». 
Після того Леся Українка працювала ціле десятиліття і написала понад сотні віршів, із яких половина за її життя не була надрукована. 
У 1897 р. поетеса живе в Києві, Ялті. Познайомилася із С. К. Мержинським, який став її близьким другом. Леся Українка живе в Одесі, Гадячі, Києві. Пише вірші «У пустині», «Зоря поезії», «Забута тінь» та інші. Прогресуюча хвороба змушує Лесю часто змінювати місце перебування. З 1899 року вона живе в Берліні, Гадячі, Зеленому Гаї, Києві. 
1900 року поетеса відвідує у Петербурзі сестру Ольгу, у Дерп-ті — брата Михайла, у Ризі — тітку Олену Антонівну, у Мінську — С. Мержинського. Створює ряд поезій: «Забуті слова», «Епілог», «Жертва». 

                   У січні 1901 р. приїздить до Мінська доглядати тяжко хворого С. Мержинського, який помер 3 березня. Цього року було написано драматичну поему «Одержима», вірші «Королівна», «Віче» та інші. 
1902 рік поетеса провела на лікуванні в Сан-Ремо (Італія), живе в Одесі, Києві. У Чернівцях вийшла її збірка поезій «Відгуки». 
1903 року бере участь у відкритті пам'ятника І. П. Котляревському в Полтаві. У цьому році помер від інфекційного захворювання брат Лесі Михайло. Завершено драматичну поему «Вавілонський полон», вірш «Дим». 
1904-1905 рр. — створює поезії «Дочка Ієфая», «Напис в руїні» та ін. У Києві вийшло друком друге видання збірки «На крилах пісень», яке зазнало цензурних змін. 
Письменниця закінчила в чорновому варіанті поему «Осіння казка», створила цикли «Пісні з кладовища», «Пісні про волю», вірші «Мріє, не зрадь!», «Упоєні на бенкетах кривавих...», діалог «Три хвилини». 
У 1906 році живе в Києві, Зеленому Гаї, пише сатиричні вірші «Казка про Оха-чародія», «Веселийпан», «Практичнийпан», «Пан народовець», вірші «Пророк», «Жіночий портрет» та ін. 
                 У 1907 р. вона вийшла заміж за відомого музикознавця-фольклориста Климентія Квітку. Поетеса живе в Криму, завершує драматичну поему «Кассандра». Жандармами вчинено обшук на квартирі Косачів, конфісковано 121 книжку. Л. Українку разом із сестрою Ольгою заарештовано. 
У 1908 році Леся Українка перебувала в Ялті, Києві, Одесі, Євпаторії, Батумі, Тбілісі. їздила до Берліна на консультацію з професором щодо операції на нирках. 
Останні роки життя Л. Косач-Квітки пройшли в подорожах на лікування до Єгипту й на Кавказ. Разом із чоловіком, Климентієм Квіткою, вона працювала над зібранням фольклору, інтенсивно опрацьовувала власні драми, На звістку про важкий стан Лариси Петрівни в Грузію приїхала її мати. їй письменниця диктувала проекти своєї так і ненаписаної драми «На берегах Александра». Померла (в Сурамі) у віці 42 років. Поетеса похована на Байковому кладовищі в Києві
              З нагоди цієї дати Красноокнянська районна бібліотека для дорослих вшанувала 144 річницю від дня народження поєтеси та провели вечір-портрет «О, Лесю ! Українко без догани ! ». Захід відбувся для студентів Фрунзівського професійного ліцею, а саме,  групи електромонтерів (майстер Бровінський Олег Володимирович).Також продемонстровано було відеоролик, підготовлений працівниками бібліотеки під назвою «Без надії таки сподіваюсь», в якому представлено рідкісні сімейні фото Лесі Українки. Для бібліотеки це було подвійне свято, тому що бібліотека носить назву цієї відомої на весь світ письменниці.   (фото)
             ЦДБ провели літературний вечір «З іменням України крізь віки вона іде». До літературної вітальні бібліотеки, з учителем укр. мови та літ. Нікіфоровою М.М., завітали учні 8-А кл., які разом з бібліотекарями перегорнули сторінки  життєвого та творчого шляху, декламували вірші.(фото)
            Вшановуючи річницю з дня народження Л.Українки у всіх бібліотеках району проведено цикл масових заходів.
            У  Триградській сільській бібліотеці відбулося літературне читання «Ти сміливо  пішла проти бурі і поміряла силу свою» з учнями 7кл.  Діти декламували вірші, аналізували їх. Найбільш активними були: Броніч Катерина, Струни Іванна, Горуля Даша, Гургіш Радіон, Гургіш Карина.   
           Дубівська сільська бібліотека гостинно зустріла учнів 1-4 класів. На біографічній годині «Серед щирих друзів»,бібліотекар розповіла про життєвий та творчий шлях письменниці, про твори що написала Леся Українка перебуваючи в Одесі.
                         
                                                                                                     Бібліограф ЦБС
                                                                                                     Москул І.В.


вівторок, 24 лютого 2015 р.

А Сотню вже зустріли небеса…»






   «… і мовчки сотня невпокорених героїв
  відходила у чисті небеса,
 і погляди знесилених мільйонів
дивились вслід братам, батькам, синам»


«Небесна Сотня»  кожен з якої, як і  ми з вами мали свою сім’ю, батьків, друзів, захоплення, свої симпатії  і свої невідкладні справи. Але поклик їхньої душі саме в цей час призвав їх до боротьби за вільну, демократичну, чесну Україну. Ще довго-довго з покоління в покоління будуть передавати батьки синам і дочкам, а ті своїм дітям спогади про тих, хто залишив життя земне у 2013-2014 рр. Ця подія сколихнула весь світ, не залишила байдужою жодної душі.

Вшановуючи пам'ять героїв полеглих на майдані 20 лютого 2014р.  в бібліотеках району проведено ряд масових заходів.

«Чистіша від води хай буде … Мова»

                              



                                                                            «Не забувайте рідну мову,
                                                                              Усім єством любіть її:
                                                                              Просту, барвисту, пречудову,
                                                                              Які позаздрять солов’ї»

       За рішенням Юнеско 21 лютого всі народи землі відзначають день рідної мови.  Ми завжди маємо пам’ятати, звідки ми родом, цінувати рідне слово. Бо байдужість до мови наших предків це байдужість до минулого, сучасного, та майбутнього свого народу.
Отже, 19 лютого 2015 року  до  Міжнародного Дня рідної мови в центральній районній бібліотеці було проведено вечір-присвяту  «Чистіша від води хай буде … Мова».


понеділок, 16 лютого 2015 р.

«Обпалені війною»

                        



Згадаймо бої. Згадаймо загиблих.
Шануймо батьків наших рідних. Пониклих
В журбі за синочком, що смерть там знайшов...
Геройски загинув! У вічність пішов!...

26 років  минуло з часу виведення радянських військ з Афганістану, а події в цій країні залишаються живим болем для багатьох колишніх солдатів та офіцерів, що воювали на цій війні.  Вони живуть серед нас,  ці ще молоді чоловіки,  сповнені енергії та сил, їм  виповнилось по 45-60 літ. Але у їхніх серцях живе те, суті чого, на щастя, не знає більшість із нас. У їхніх душах все ще живе війна. І часом уночі вони прокидаються від снів, у яких гримлять вибухи, свистять біля скронь кулі, палає збитий в ущелині вертоліт. І друг, з яким ділили страшні будні війни...
Отже з метою вшанування  воїнів-інтернаціоналістів, земляків,  які віддавали честь загрожуючи своїм життям, в центральній районній бібліотеці 14 лютого відбувся урок-пам’яті «Обпалені війною», на якому  молодь була ознайомлена з подіями  війни в Афганістані 1979-1989рр.

Під час заходу  було продемонстровано відеоролик про Афганську війну, підготовлений працівниками бібліотеки.
У Новосамарській бібліотеці проведено урок - мужності - "Афган - ми будемо довго памятати".

«Он де люди, наша слава, слава України»




З метою ознайомлення дітей з трагічними сторінками минулого нашої держави, розкриття суті, причин трагедії під Крутами, виховання в дітях інтересу і поваги до історичного минулого своєї країни, дозорців за незалежність України з учнями 7-А кл. (кл. керівник Малярчук С.І.) ЦДБ проведений урок-реквієм «Он де люди, наша слава, слава України»


«Чарівник Країни Сонячних Зайчиків»




В українській дитячій літературі, на відміну від літератури Західної Європи,  жанр повісті-казки взагалі не сягнув світового рівня.
На цьому невтішному тлі  таким собі «монополістом», творцем і «владарем» казкових країн можна, мабуть, уважати відомого дитячого письменника, лауреата літературної премії імені Лесі Українки, багатьох інших премій і відзнак -  Всеволода Зіновійовича Нестайка.
Варто назвати лишень саме  його прізвище – Всеволод Нестайко» -  і відразу ж на обличчях  переважної більшості дітей заквітнуть усмішки, а в очах їхніх мам і тат заграють веселі бісики. Та й чимало бабусь і дідусів це прізвище не залишить байдужими: вони тут же світяться сонечками, бо пригадається їм власне дитинство…
І немає в цьому анічогісінького дивного: адже дитячий письменник Всеволод Зіновійович Нестайко своїми веселими, дотепними, мудрими й непересічними повістями й казками радує,  веселить і повчає, у найкращому розумінні цього слова, вже не одне покоління, бо за плечима в нього – десь під сотню виданих книжок, ціла авторська бібліотека!
30 січня 2015 року відомому дитячому письменнику В Нестайку виповнилося б 85 років. З нагоди цієї дати до учнів 4-А кл. (кл. керівник Кіпера Є.Є.) і 4-Б кл. (кл. керівник Зозуля Т.О.) завітали працівники ЦДБ, які здійснили разом з дітьми мандрівку на літературному диліжансі під назвою «Чарівник Країни Сонячних Зайчиків». Під час мандрівки діти ознайомились із життєвим та творчим шляхом улюбленого письменника не лише України, а й дітлашні у багатьох країнах світу, про історію створення відомих творів для дітей, які неодноразово відзначались нагородами на світовому рівні, а саме, трилогій «В країні Сонячних Зайчиків» та «Тореадори з Васюківки».
Остання була внесена рішенням Міжнародної Ради з дитячої та юнацької літератури до Особливого Почесного списку Г.Х.Андерсена, а письменник  отримав міжнародний Почесний диплом.
Всеволод Нестайко написав дуже багато чудових, гумористичних, пригодницьких, веселих творів для дітей, зокрема: «Шурка і Шурко», «Це було в Києві», «Марсианський жених», «Вітька Магеллан», «Пригоди Грицька Половинки», «Незвичайні пригоди у лісовій школі», «Чудеса в Гарбузянах», «П’ятірка з хвостиком», «Скринька з секретом», «Таємничий голос за спиною», «Слідство триває» та  ін.
На запитання «Якими рисами повинен володіти герой у літературі для дітей?» письменник відповів коротко й чітко: «Герой дитячої літератури мусить мати ті ж риси характеру, що й герой літератури дорослої, - бути благородним, мужнім, чесним і добрим».
На жаль серце Всеволода Зіновійовича  зупинилося 16 серпня 2014 року, але твори  його продовжують жити серед нас та навчати найкращим  людським якостям, відображення яких нам так хотілось би бачити в наших дітях.



 Зав. ЦДБ  Кожухар А.В.


понеділок, 2 лютого 2015 р.




                                                                    Славних хлопців – добровольців зібралося триста,
                                                                    А дорога, наче доля, - коротка, терниста.
                                                                    Ой ви, Крути, ой ви, Крути, заступіть собою,
                                                                     Бо проллється  кров юнача цілою рікою.

Бій під Крутами — бій, що відбувся 29 січня1918 року на залізничній станції Крути під селищем Крути та поблизу села. Цей бій тривав 5 годин між 4-тисячною більшовицькою армією Михайла Муравйова та загоном з київських студентів і бійців вільного козацтва, що загалом нараховував близько чотирьох сотень вояків.
Трагічна загибель студентського куреня під Крутами стала символом патріотизму і жертовності у боротьбі за незалежну Україну.
Подвиг українських юнаків під Крутами, що своєю кров’ю окропили святу землю в боротьбі за волю України, навічно залишиться в історії як символ національної честі.
Вшановуючи загиблих героїв під Крутами в бібліотеках району проведено:
-          «Неймовірно важко це збагнути… Біль навік запікся і застиг» -  вечір-пам’яті - центральна районна бібліотека  (Красноокнянський НВК  (ЗОШ) учні 10 кл., вчитель - Дідик Т.М.),
-          «Нема любові понад ту, що окропила кров’ю Крути» - година скорботи – Артирівська с/б,
-          «Он де , люди, наша слава, слава України» - урок-реквієм – центральна дитяча бібліотека,
-          «Шлях показали Крути, що Україні вічно бути» - година історичної пам’яті – Топалівська с/б,
-          «На Аскольдовій горі…» - година історичної пам’яті – Чорнянська с/б - філія,
-          «Життя загублене під Крутами» - урок-пам’яті – Новокраснянська с/б,
-          «У бою під Крутами» - урок-реквієм – Маяківська с/б,
-          «Крути – символ героїзму»  - інформаційна година – Гавиноська с/б,
-          «Стоїть в скорботі мати-Україна, біля могил дітей своїх стоїть» - історична година – Чорнянська с/б для дітей,
-          «Крути – і сум, і біль, і вічна слава» - історична  година - Новосамарська  с/б,

-          «Герої Крут – для нащадків взірець» - історична година – Довжанська с/б.

Велична і свята, моя ти Україно,
лише тобі карать нас і судить
Нам берегти тебе, Соборну і єдину                                                                                                                        
І нам історію творить!
22 січня 2015 року Україна відзначає 96 річницю з дня проголошення Акта
Злуки Української Народної Республіки та Західноукраїнської Народної
Республіки. Акт Злуки, закріплений в Універсалі Директорії УНР, унормовував омріяні попередніми поколіннями ідеали української соборності, визначивши : « Збулися віковічні мрії , якими жили і за які вмирали кращі сини України. Однині є єдина незалежна Українська Народна Республіка.
23 січня в читальному залі відбулася зустріч з молоддю , де бібліотекарі Красноокнянської ЦБС  Крупський О.Ю., Яковлева О.М., Дзевик Ю.В., провели «Історичний урок єднання» до Дня Соборності України, де ознайомили молодь з цікавими фактами про Україну та про історію виникнення свята Соборності України. Молодь з цікавістю слухала підготовлений матеріал.
Центральною дитячою бібліотекою з відвідувачами ЦДБ проведено урок державності «Бережіть нашу Україну – соборну, єдину».