Відділ культури
Красноокняської районної державної
адміністрації
Красноокнянська централізована бібліотечна
система
«Велетень
української культури»
Методичні
рекомендації
до
120-річчя від дня народження Максима Тадейовича Рильського
Методико – бібліографічний відділ
Красні Окни – 2015
Велетень
української культури [Текст]: методичні рекомендації / Красноокнянська
централізована бібліотечна система; метод. – бібліогр. від; [підгот.: А.В.Доба;
комп`ют. Набір О.М. Яковлева; відп. за вип. О.Б. Ратушняк]. – К., 2015 – 8 с.;
-
(На
допомогу бібліотекарям). – 29 прим.
Методичні
рекомендації розраховані на бібліотечних працівників для допомоги в організації
заходів,присвячених 120-річчю з дня народження Максима Рильського
Тираж 29 прим.
Канон
української культури ХХ століття,за якими жорстокими естетичними критеріями він не
укладався,неможливо уявити без Максима Рильського.
Оцінюючи творчий
доробок митця,літературознавець Ю. Лавріненко,укладач антології «Розстріляне
відродження»,наголошував на масштабності й різноманітності зробленого:
«Рильський видрукував за своє життя 35 книжок поезії,з чого 31 книжка лірики і
4 книжки ліроепічних поем. Сюди не входять повні перевидання. Крім того,він
переклав з 13 мов понад чверть мільйона рядків поезії.
У всіх
бібліотеках району радимо провести найрізноманітніші інноваційні форми масової
роботи: оформлення
книжково-ілюстративних виставок, книжкових панорам, літературних та тематичних
вечорів,вернісажі,години поезії,вечори-портрети,час поезії.
-
«Творча еволюція Максима Рильського»,
-
«Неокласик Максим Рильський»,
-
«Максим Рильський – поет уяви»,
-
«Повість «Марина» - найбільший поетичний здобуток Максима Рильського»,
-
«Багатогранна спадщина Максима Рильського»,
-
«Як парость виноградної лози,плекайте мову…»,
-
«Ось вона – весна остання»,
-
«Поезії Максима Рильського».
Пропонуємо вашій увазі
сценарій проведення
літературного вечора
«Велетень української культури»
Диктор:
О земле рідна!Знаєш ти
Свій шлях у бурі і негоді!
Стає народ,гудуть мости,
Рокочуть ріки ясноводі…
Ведучий
І
Доля і творчість такої людини як Максим Тадейович Рильський,не могла лишити
байдужим нікого з тих,хто прочитав бодай одну його поезію. Сьогодні ім’я
Максима Рильського – серед класиків української культури ХХ століття.
Ведучий
ІІ Народився
Максим Тадейович Рильський 19 березня 1895 року в місті Києві. Його
батько,етнограф,громадський діяч і публіцист Тадей Рильський,був сином багатого
польського пана Розеслава Рильського і княжни Трубецької.
Читець: Рости весь вік,щороку молодість,
У глибині захмарених
століть
Дошукуватися проблисків
нового,
Елладу й Гейне серцем
обійнять,
Його,Шевченка,мудрого й
палкого,
Чия на всіх нас полягла
печать,
Усе це риси Дейча дорогого!
Ведучий
І
Мати Максима Рильського,Меланія Федорівна,була простою селянкою з села
Романівки (нині Попільнянського району Житомирської області).
Ведучий
ІІ
1902 року батько йог помер і родина переїхала з Києва в Романівку. Навчався
М.Рильський спочатку в домашніх умовах,а потім у приватній гімназії в Києві.
Після приватної гімназії у 1915 -1918 роках навчався Максим Рильський на
медичному факультеті Київського університету Святого Володимира,потім на
історико-філологічному факультеті Народного університету в Києві,заснованому за
гетьмана Павла Скоропадського,але жодного з них не закінчив.
Ведучий
І
Творча еволюція Максима Рильського була складною,як складною й суперечливою
була доба,в яку він жив. Перша поетична збірка М.Рильського побачила світ у
1910 році,остання – «Зимові записи» - в рік його смерті (1964). Дебют поета ще
встигла привітати Леся Українка.
Читець: Блакитний океан небесний
незміряний
Розкинувся високо
над землею,
І хмари – острови
пливуть в тім океані.
Пливучі
острови,неначе з снігу,білі –
На вас лечу…хоч
думкою своєю,
Щоб серця чарами
спокою все укрили.
Ведучий
ІІ В
його поезії оспівується духовне багатство людини,що оновлює,відроджує. Поезії
Максима Рильського – це життєдайне джерело краси і радості людина,яка живиться
соками рідної землі,яка вбачає своє теперішнє майбутнє в єдності з природою,гармонією та з рідною землею.
Читець: Із поля дівчина утомлена прийшла
І,хоч вечеряти дбайлива кличе
мати.
За сапку – і в квітник,де рожа
розцвіла,
Де кучерявляться кущі любистку
й м’яти.
Ми працю любимо,що в творчість
перейшла,
У музику палку,що ніжно серця
тисне,
У щастя людського два різних є
крила:
Троянди й виноград,красиве і
корисне.
Ведучий
І
З 1919 року почав учителювати. Спочатку в с. Вчорашне,потім в Романівці,де в
будинку Рильських відкрили семирічку. Викладав Максим Тадейович українську
мову,літературу. та історію. Доводилося бути режисером,актором,декоратором і
музикантом водночас. Був у школі хор – ним керував брат Богдан.
Читець: У середульшого із трьох братів,Богдана,
Без пісні не було б й
хвилини у житті.
Чи наглий сум опав,чи
дівчина кохана
Привітно
глянула,зустрівшись на путі,
Чи – що там критися! –
зігріла чарка п’яна,
Чи речі трапились найменші
і пусті,
Що інший би на них ніяк не
обізвався, -
На все він піснею,як ехо,відкликався.
Ведучий
ІІ
Максим Рильський був гарним педагогом,але душа його все ж належала поезії.
1920-ті роки – зоряний час його творчості. Саме тієї пори вийшли поетичні
збірки: «Крізь бурю й сніг» (1925), «Тринадцята весна» (1926), «Де сходяться
дороги» (1929), «Гомін і відгомін» (1929).
Ведучий
І
19 березня 1931 року (у день народження!) його арештували за звинуваченням у
належності до української контрреволюційної організації. Пізнього вечора до
помешкання Рильського на Бульйонській прийшли співробітники ДПУ,влаштувати
обшук,після чого поета під конвоєм повели до Лук’янівської тюрми,де він пробув
5 місяців.
Читець: А тут – стіна глуха й нечула
Та чорний зарис грат
німих, -
І як ледача балагуча
Трясеться зміна днів
нудних.
Ведучий
ІІ
Повернення додому начебто мало означати щасливий кінець,проте Рильський
розумів,який дамоклів меч завис над ним,не кажучи вже про матеріальну скруту
родини.
Ведучий
І
Друзі запропонували Максиму поїхати до будинку творчості в селі Лука на
Полтавщині,потім – у містечко Остер на Десні. Там було написано чимало
віршів,які незабаром увійдуть до «переломної збірки» поета «Знак Терезів».
Ведучий
ІІ Від
1935 аж до 1942 – го М.Рильський завідував літературною частиною Київського
театру опери та балету,водночас – очолював відділ поезії в редакції журналу
«Українська література». Одна за одною
виходили його збірки – «Київ» (1935), «Літо» (1936), «Україна» (1938),
«Збір винограду» (1940).
Ведучий
І
1940-й і наступні роки в житті М.Рильського важко уявити без купи покладених на
плечі Максима Тадейовича громадських обов’язків: директор інституту
мистецтва,фольклору та етнографії АН УРСР; голова правління Спілки письменників
України (1943 -1946 рр.); депутат Верховної Ради СРСР від Житомирщини (з
1946 року і до кінця життя); віце голова
Всеслов’янського комітету (з 1944 р.); голова Українського відділення Товариства радянсько-польської дружби.
Ведучий
ІІ
Мандри – були одним із захоплень Максима Рильського. Друзі й рідні нерідко чули
з вуст поета слова: «Мандрівкою пахне», - і це означало,що він знову
налаштовується на дорогу. Не дивно,що в доробку Рильського чимало «дорожніх»
віршів,написаних ним під час відвідин як чужих країв,так і різних куточків любої
його серцю України.
Перед пам’ятником Міцкевичу у Польщі
Ти не як
пам’ятник над нами
У
голубій височині -
Ти з
нами поруч,наш Адаме,
Ідеш в
безсмертні наші дні.
Ти з
Олександром,ти з Тарасом
Дивився
мудро в даль віків,
Тому не
поржавіє з часом
Ваш вічний
вайделотський спів.
Ведучий
І
Максим Рильський любив життя серед природи. Романівка,її світ залишалися його
любов’ю до кінця днів. Можливо,саме з думкою про Романівку,ще наприкінці 1930-х
від придбав будиночок – дачу в Ірпені,з яким пов’язано багато щасливих днів
родинного і творчого життя поета.
Читець: Люби природу не як символ
Душі своєї,
Люби природу не для себе,
Люби для неї,
Вона – це мати. Будь же
сином,
А не естетом,
І станеш ти не папіряним,
-
Живим поетом!
Ведучий
ІІ У
1951 році Рильські переїхали до новозбудованого будинку в Голосієвому. Це був
його «мануар» - «замок – резиденція», в якому й минули останні тринадцять років
життя майстра.
Ведучий
І
Голосіївський дім поета вартий окремої книги. Тут Рильському явилося чимало
творчих осяянь. тут писалися статті – роздуми,що склали книгу – «Вечірні
розмови».
Ведучий
ІІ
Наприкінці життя він мріяв написати книгу на зразок сповіді О.Герцена «Минуле і
думи». Але задум цей прийшов надто пізно. 1964 року Максима Тадейовича
Рильського не стало – він помер у своєму голосіївському домі.
