«Заграва над Прип’яттю»

З нагоди відзначення  29 – річниці з Дня трагедії на Чорнобильській АЕС у районному будинку культури спільно з працівниками центральної районної  бібліотеки проведено вечір – реквієм – «Заграва над Прип’яттю», метою якого було навчати учнів уболівати за минуле своєї держави; розвивати в учнів потребу будувати, створювати, відроджувати заради України;виховувати почуття сприймання чужого болю як свого, повагу до людей, які віддали своє життя в ім'я майбутнього життя людства.

На захід були запрошені студенти Красноокнянського відділення Фрунзівського професійно – технічного ліцею (78 група,викладач – І.О. Костюк)

Під час проведення заходу присутні ознайомилися з подіями,які відбулися на Чорнобильській АЕС,а також було продемонстровано відеоролики Чорнобильської трагедії.

« Вічні проблеми людського буття»

22 квітня 2015 року  для учнів 10 класу  Красноокнянського  НВК бібліотекарями центральної районної бібліотеки Крупським О.Ю. та Дзевик Ю.В. проведено захід на тему « Вічні проблеми людського буття» (до 95 річниці від дня народження Г.М. Тютюнника (1920-1961) українського письменника.

Всеукраїнська акція "Бібліотека українського воїна"

Увага!!!

ДОЛУЧІТЬСЯ ДО ВСЕУКРАЇНСЬКОЇ АКЦІЇ

"БІБЛІОТЕКА УКРАЇНСЬКОГО  ВОЇНА"

Бібліотекарі Красноокнянської централізованої бібліотечної системи запрошують жителів району, волонтерські та громадські організації взяти участь у Всеукраїнській акції "Бібліотека українського воїна". Мета акції: сприяння морально – психологічному забезпеченню бойової і мобілізаційної готовності військ,патріотичному вихованню у Збройних Силах України,підвищенню освітнього рівня військовослужбовців, організації їх змістовного дозвілля . Зібрані книги будуть передані до бібліотек військових частин Збройних сил України. Збір книг проводиться за адресою: вул.Горького 12, приміщення районного Будинку культури ,  центральна районна бібліотека, другий поверх  . Не залишайтесь байдужими !

«Своє життя й здоров’я бережи!»

       7 квітня, у Всесвітній день здоров’я, з відвідувачами відділу 1-4кл. ЦДБ проведена виховна   година « Своє життя й здоров’я бережи!». У віршованій формі  дітям було дано поняття режиму дня, основ гігієни , користі правильного харчування та вітамінів. Мета даного заходу – привиття  почуття відповідальності за власне здоров’я.

Кожен великий народ  має свої знакові постаті. Такою постаттю для нас,українців,є Тарас Григорович Шевченко. Він був і залишається справжнім митцем,людиною незвичайної долі і надзвичайного таланту,що здобула світову славу. А його поетичне слово – це вогник,схожий на полум’я свічки,що запалює душу людини.

З нагоди відзначення 201-річнниці з дня народження видатного сина українського народу в бібліотеках району проведено:

-         «Майстер слова і пензля» - літературно-музична композиція – Центральна районна,центральна дитяча бібліотеки та Районний будинок культури (05.03.2015р.),

-         «Ми Шевченка славить будем і ніколи не забудем» - літературний марафон – Горячівська с/б (06.03.2015р.),

-         «Уже ворушаться царі. І буде правда на землі..» - поетичний марафон – Гулянська с/б (07.03.2015р.),

-         «Мова українська – то Шевченка слово» - година поезії – Федосіївська с/б (07.03.2015р.),

-         «Величний постамент українського пророка» - бібліотечний урок – Ткаченківська с/б (07.03.2015р.),

-         «Беру «Кобзар» у руки знову,немов святий щоденний хліб» - літературна подорож –  Гавиноська с/б (07.03.2015р.),

-         «Шляхи Тарасової долі» - усний журнал – Новомихайлівська с/б (07.03.2015р.),

-         «Ім’я таке просте – Тарас,а велич і душа глибинні» - літературний ранок – Чорнянська с/б для дітей (07.03.2015р.).

"Державний Гімн України: популярний історичний нарис"

До найбільших святинь  будь-якого народу належить і гімн. Гімн – урочиста пісня. Це ті слова і музика, які змушують кожного з нас підійматися при перших же акордах, і з трепетом у душі слухати ту мелодію, яка кличе до світлого і високого.

Більше століття тому,поет Павло Чубинський написав вірш «Ще не вмерла Україна». Він покладений на музику Михайлом Вербицьким. Пісня ця сподобалась і припала до душі українцям та невдовзі стала новим Національним гімном української держави. Завдання справжнього громадянина України – знати і поважати символи своєї держави, свідомо дотримуватися почестей та правил поведінки щодо державних символів в повсякденному житті.

З нагоди відзначення 200-річчя з дня народження Михайла Вербицького та 150-річницю першого публічного виконання державного Гімну України  у Красноокнянському НВК Центральною районною та Центральною дитячою бібліотеками  4 березня проведено  історичний лекторій -  «Державний гімн України : популярний історичний нарис» . Під час якого бібліотекарі  ознайомили учнів 7-Б класу  з  історією виникнення державного гімну та біографією Михайла Вербицького.

«Сторінонька рідна! Коханий мій краю !... »

              Леся Українка (Лариса Петрівна Косач-Квітка) — українська письменниця, яка писала у найрізноманітніших жанрах: поезії, ліриці, драмі, прозі, публіцистиці. Також працювала у сфері фольклористики (220 народних мелодій записано з її голосу) і брала активну участь в українському національному русі. 

Лариса Петрівна Косач народилася 25 лютого 1871 року в місті Новограді-Волинському. Мати, Олена Петрівна Драгоманова-Косач — письменниця, яка творила під псевдонімом Олена Пчілка (її поезію й оповідання для дітей українською мовою добре знали в Україні), була активною учасницею жіночого руху, видавала альманах «Перший вінок». Батько — високоосвічений поміщик, який дуже любив літературу і живопис
Писати поезії Леся Українка почала рано, 9-річного дівчиною (вірш «Надія», який присвяти л'а своїй тітці Олександрі). Вперше надруковані — вірші «Конвалія» і «Сафо» (1884) у львівському журналі «Зоря». Влітку того ж року Леся з матір'ю, братом та сестрою відвідує урочище Нечимне (нині «Лісова пісня»), неподалік від с. Колодяжного. 
1885 року у Львові вийшла збірка її перекладів творів Миколи Гоголя (виготовлена нею спільно з братом Михайлом). 
            Пізніше їй довелося здобувати освіту самостійно, в чому допомагала мати. Вона знала багато європейських мов, включаючи і слов'янські мови (російську, польську, болгарську та ін.), а також давньогрецьку, латинську, що свідчило про її високий інтелектуальний рівень.» У 1892 році написано вірші «Досвітні огні», «Сосна», «Сон літньої ночі», поему «Місячна легенда». Працює над поемою «Роберт Брюс, король шотландський», у Львові вийшла «Книга пісень» Генріха Гейне в перекладах Лесі Українки (спільно з М. Славін-ським). Перша збірка її оригінальних поезій «На крилах пісень» з'явилася у Львові (1893, друге видання — в Києві 1904 р.), там же вийшла й друга збірка «Думи і мрії» (1899), третя «Відгуки» (1902) — в Чернівцях. 
нагляд поліції. 
            1894 рік — навчання в малювальній школі М. І. Мурашка в Києві. У травні поетеса вирушає за кордон З 1893 року Леся Українка живе в Гадячі, Одесі, Колодяжному, Києві. За нею встановлено негласний до дядька М. Драгоманова. Вимушені потребою лікування подорожі до Німеччини, Австро-Угорщини, Італії, Єгипту, кількаразові перебування на Кавказі, в Криму збагатили її враження та сприяли розширенню кругозору письменниці. Побувавши 1891 року в Галичині, а пізніше й на Буковині, Українка познайомилася з багатьма визначними діячами Західної України: І. Франком, М. Павликом, О. Кобилянською, В. Стефаником, О. Маковеєм, Н. Кобринською. Основні зміни в формуванні соціально-політичного світогляду Л. Косач припадають на цілорічне (1894-1895) перебування у М. Драгоманова в Софії і зумовлені трагічною подією, якою була для неї смерть дядька. 
               Смерть Михайла Драгоманова в 1895 році дуже вразила письменницю, Леся повертається з Софії, пише цикл поезій «Невільничі пісні». 
1896 року мешкає в Києві, с. Колодяжному. Пише твори «Товаришці на спомин», «Грішниця», «Слово, чому ти не твердая криця», драматичний твір «Блакитна троянда». 
Після того Леся Українка працювала ціле десятиліття і написала понад сотні віршів, із яких половина за її життя не була надрукована. 
У 1897 р. поетеса живе в Києві, Ялті. Познайомилася із С. К. Мержинським, який став її близьким другом. Леся Українка живе в Одесі, Гадячі, Києві. Пише вірші «У пустині», «Зоря поезії», «Забута тінь» та інші. Прогресуюча хвороба змушує Лесю часто змінювати місце перебування. З 1899 року вона живе в Берліні, Гадячі, Зеленому Гаї, Києві. 
1900 року поетеса відвідує у Петербурзі сестру Ольгу, у Дерп-ті — брата Михайла, у Ризі — тітку Олену Антонівну, у Мінську — С. Мержинського. Створює ряд поезій: «Забуті слова», «Епілог», «Жертва». 

                   У січні 1901 р. приїздить до Мінська доглядати тяжко хворого С. Мержинського, який помер 3 березня. Цього року було написано драматичну поему «Одержима», вірші «Королівна», «Віче» та інші. 
1902 рік поетеса провела на лікуванні в Сан-Ремо (Італія), живе в Одесі, Києві. У Чернівцях вийшла її збірка поезій «Відгуки». 
1903 року бере участь у відкритті пам'ятника І. П. Котляревському в Полтаві. У цьому році помер від інфекційного захворювання брат Лесі Михайло. Завершено драматичну поему «Вавілонський полон», вірш «Дим». 
1904-1905 рр. — створює поезії «Дочка Ієфая», «Напис в руїні» та ін. У Києві вийшло друком друге видання збірки «На крилах пісень», яке зазнало цензурних змін. 
Письменниця закінчила в чорновому варіанті поему «Осіння казка», створила цикли «Пісні з кладовища», «Пісні про волю», вірші «Мріє, не зрадь!», «Упоєні на бенкетах кривавих...», діалог «Три хвилини». 
У 1906 році живе в Києві, Зеленому Гаї, пише сатиричні вірші «Казка про Оха-чародія», «Веселийпан», «Практичнийпан», «Пан народовець», вірші «Пророк», «Жіночий портрет» та ін. 
                 У 1907 р. вона вийшла заміж за відомого музикознавця-фольклориста Климентія Квітку. Поетеса живе в Криму, завершує драматичну поему «Кассандра». Жандармами вчинено обшук на квартирі Косачів, конфісковано 121 книжку. Л. Українку разом із сестрою Ольгою заарештовано. 
У 1908 році Леся Українка перебувала в Ялті, Києві, Одесі, Євпаторії, Батумі, Тбілісі. їздила до Берліна на консультацію з професором щодо операції на нирках. 
Останні роки життя Л. Косач-Квітки пройшли в подорожах на лікування до Єгипту й на Кавказ. Разом із чоловіком, Климентієм Квіткою, вона працювала над зібранням фольклору, інтенсивно опрацьовувала власні драми, На звістку про важкий стан Лариси Петрівни в Грузію приїхала її мати. їй письменниця диктувала проекти своєї так і ненаписаної драми «На берегах Александра». Померла (в Сурамі) у віці 42 років. Поетеса похована на Байковому кладовищі в Києві

              З нагоди цієї дати Красноокнянська районна бібліотека для дорослих вшанувала 144 річницю від дня народження поєтеси та провели вечір-портрет «О, Лесю ! Українко без догани ! ». Захід відбувся для студентів Фрунзівського професійного ліцею, а саме,  групи електромонтерів (майстер Бровінський Олег Володимирович).Також продемонстровано було відеоролик, підготовлений працівниками бібліотеки під назвою «Без надії таки сподіваюсь», в якому представлено рідкісні сімейні фото Лесі Українки. Для бібліотеки це було подвійне свято, тому що бібліотека носить назву цієї відомої на весь світ письменниці.   (фото)

             ЦДБ провели літературний вечір «З іменням України крізь віки вона іде». До літературної вітальні бібліотеки, з учителем укр. мови та літ. Нікіфоровою М.М., завітали учні 8-А кл., які разом з бібліотекарями перегорнули сторінки  життєвого та творчого шляху, декламували вірші.(фото)

            Вшановуючи річницю з дня народження Л.Українки у всіх бібліотеках району проведено цикл масових заходів.

            У  Триградській сільській бібліотеці відбулося літературне читання «Ти сміливо  пішла проти бурі і поміряла силу свою» з учнями 7кл.  Діти декламували вірші, аналізували їх. Найбільш активними були: Броніч Катерина, Струни Іванна, Горуля Даша, Гургіш Радіон, Гургіш Карина.   

           Дубівська сільська бібліотека гостинно зустріла учнів 1-4 класів. На біографічній годині «Серед щирих друзів»,бібліотекар розповіла про життєвий та творчий шлях письменниці, про твори що написала Леся Українка перебуваючи в Одесі.

                         

                                                                                                     Бібліограф ЦБС

                                                                                                     Москул І.В.